Вуховертка звичайна, також відома як щипавка або хохолаз, — поширений вид з родини справжніх щипавок. Це всеїдна комаха, яка найчастіше трапляється у сільській місцевості поруч з людським житлом. Вона може як завдавати певної шкоди городнім культурам, так і приносити користь, знищуючи дрібних шкідників.
Місця проживання вуховертки та поведінка
Вуховертки надають перевагу вологим, затіненим місцям: під камінням, грудками землі, рослинними рештками, у щілинах ґрунту. Вдень вони ховаються, а вночі вирушають на пошуки їжі. Доросла особина зазвичай не перевищує 2 см у довжину і має витягнуте, сегментоване, дуже гнучке тіло.
На задньому кінці черевця розташовані характерні церки — щипці, якими комаха захищається та ловить здобич. Очей у вуховертки немає, тому орієнтація у просторі здійснюється за допомогою довгих вусиків.
Вуховертки здатні літати, хоча користуються крилами дуже рідко. Їхні передні крила — тверді надкрила, а задні мають складну віялоподібну форму та у стані спокою акуратно складаються під ними.
Чим харчується хохолаз
Раціон щипавки дуже різноманітний. Комаха поїдає:
-
листя, молоді стебла та розсаду;
-
овочі, фрукти, коренеплоди;
-
ягоди суниці;
-
плоди персика та абрикос;
-
м’які тканини квітів, зокрема троянд.
Водночас вуховертка не лише шкідник. Вона активно знищує:
-
попелицю;
-
дрібних личинок та гусениць;
-
яйця плодових шкідників;
-
мертву органіку, грибний міцелій, водорості.
Масове розмноження вуховерток трапляється рідко, тому серйозна загроза для саду від них виникає нечасто.
Розмноження та життєвий цикл
Щипавка розвивається з неповним перетворенням.
Парування відбувається наприкінці літа — на початку осені. Через кілька днів самка відкладає яйця в спеціальне гніздо — нірку довжиною 5–8 см (іноді до 15 см).
Самка залишається з яйцями всю зиму, оберігаючи їх. Самці переносять холод значно гірше та часто гинуть.
Ембріональний розвиток триває приблизно два тижні. Личинки, що виходять з яєць, подібні до дорослих особин, але мають світліше забарвлення і не мають крил. Після першої линяння вони ще певний час перебувають під опікою матері, а згодом розповзаються у пошуках їжі.
Розвиток личинок триває до шести місяців і включає п’ять вікових стадій. Після останнього линяння вони перетворюються на імаго.
Чи небезпечна вуховертка для людини?
Навколо цих комах існує багато міфів. Найвідоміший — що вони можуть заповзати у вуха людини. Наукових підтверджень цьому немає: комаха уникає контакту з великими тваринами й намагається швидко сховатися.
При необережному поводженні щипавка може ущипнути церками. Для дорослої людини це зазвичай не боляче, проте у дітей може викликати переляк. За наявності інфекції можливі легкі алергічні реакції. У таких випадках достатньо обробити місце ураження спиртом або оцтом.
Чому вуховертки з’являються в будинку
У житлі вони зустрічаються рідко. Якщо потрапляють до квартир чи приватних будинків, то найчастіше у кухнях або ванних кімнатах — їх приваблює висока вологість та наявність їжі.