Тапір – давній мешканець тропіків із незвичайним хоботом

Тапір – це велика травоїдна тварина, яка належить до ряду непарнокопитних. З першого погляду він може нагадувати суміш свині, коня і навіть слона, але насправді є окремою унікальною гілкою еволюції. Найближчими родичами тапіра вважаються коні та носороги.

Головною особливістю зовнішності цієї тварини є короткий, але дуже рухливий хобот. Він утворений злиттям верхньої губи та носа і виконує важливу функцію – допомагає зривати листя, плоди та іншу рослинну їжу.

Тіло тапіра масивне й мускулисте, з короткими, але сильними ногами. На передніх кінцівках у нього чотири пальці, а на задніх – три, кожен із невеликим копитцем. Довжина тіла зазвичай сягає близько двох метрів, а вага може коливатися від 110 до 300 кілограмів.

Тапір (Tapirus) в природніх умовах

Коротко про тапіра

Українська назваТапір
Латинська назваTapirus
ТипХордові (Chordata)
КласСсавці (Mammalia)
РядНепарнокопитні (Perissodactyla)
РодинаТапірові (Tapiridae)
РідТапір (Tapirus)
ПоширенняЦентральна і Південна Америка, Південно-Східна Азія
СередовищеТропічні ліси, болота, прибережні зони
Довжина тіла1,8–2,5 м
Вага110–320 кг
Висота в плечах70–120 см
Довжина хвоста5–13 см
Тривалість життядо 25–30 років
Спосіб життяПоодинокий, наземно-напівводний
АктивністьНічна та сутінкова
ХарчуванняЛистя, плоди, пагони, водні рослини
ОсобливостіКороткий рухливий хобот, добре плаває і пірнає, давній еволюційний вид
Розмноження1 дитинча, вагітність близько 13 місяців

Походження та еволюція

Тапіри – одні з найдавніших сучасних ссавців. Їхні предки існували ще десятки мільйонів років тому. Викопні рештки свідчать, що подібні до сучасних тапірів тварини жили ще близько 55 мільйонів років тому.

Цікаво, що в минулому ареал цих тварин був значно ширшим. Наприклад, у Європі були знайдені рештки тапірів віком близько 100 тисяч років. Сьогодні ж їхнє поширення значно обмежене тропічними регіонами.

Де мешкають тапіри

Сучасні тапіри зустрічаються у двох основних частинах світу. Більшість видів живе в Центральній і Південній Америці, тоді як один вид – чепрачний тапір – мешкає в Південно-Східній Азії.

Ці тварини віддають перевагу густим тропічним лісам, особливо поблизу водойм. Вода відіграє важливу роль у їхньому житті: тапіри чудово плавають, часто пірнають і навіть рятуються від хижаків у воді.

Деякі види, наприклад гірський тапір, можуть жити на великих висотах – до 4500 метрів над рівнем моря, що робить їх надзвичайно витривалими до холоду.

Спосіб життя і поведінка

Тапіри ведуть переважно одиночний спосіб життя. Лише самка з дитинчам утворює тимчасову “сімейну групу”. Кожна доросла особина має власну територію, яку активно захищає від інших тапірів.

Ці тварини здебільшого активні у сутінках і вночі. Такий спосіб життя допомагає їм уникати хижаків і спеки. У разі небезпеки тапір може поводитися агресивно: він пирхає, оголює зуби й демонструє загрозливу позу.

Цікаво, що тапіри часто відпочивають у незвичній позі — сидячи на задніх ногах, що нехарактерно для більшості великих ссавців.

Харчування: що їсть тапір

Тапіри – рослиноїдні тварини. Основу їхнього раціону складають листя, плоди, пагони, бруньки та ягоди. Завдяки рухливому хоботу вони можуть діставати їжу навіть з важкодоступних місць.

Особливу роль у їхньому житті відіграє вода. Якщо поруч є водойма, тапіри охоче поїдають водні рослини і проводять там значну частину часу.

Іноді, щоб дістати високорозташовані плоди, тварина піднімається на задні ноги, спираючись передніми об дерево – досить незвична поведінка для такої масивної тварини.

Розмноження та розвиток потомства

Статевої зрілості тапіри досягають у віці 3–4 років. Вони не мають чітко вираженого сезону розмноження і можуть спаровуватися протягом усього року.

Вагітність триває близько 13 місяців, після чого народжується одне дитинча. Дуже рідко з’являються двійнята.

Малята мають характерне плямисте забарвлення, яке допомагає їм маскуватися серед рослинності. З віком цей малюнок зникає, і тварина набуває звичного для дорослих кольору.

Вороги тапірів та загрози для виду

У природі на тапірів полюють великі хижаки, зокрема ягуари, тигри, ведмеді та крокодили. Проте найбільшу загрозу для цих тварин становить людина.

Полювання заради м’яса та шкіри, а також знищення природного середовища проживання призвели до значного скорочення чисельності тапірів. Сьогодні більшість видів перебуває під загрозою зникнення.

Через вирубку лісів тапіри змушені шукати їжу на сільськогосподарських угіддях, що призводить до конфліктів із людьми.

Цікаві факти про тапірів

Тапіри мають дуже чутливу шкіру

Їхня шкіра товста, але водночас чутлива до укусів комах і сонця, тому вони часто шукають тінь або воду.

Вони активно “спілкуються” запахами

Тапіри використовують запахові мітки для позначення території та передачі інформації іншим особинам.

У них є своєрідна “мовa звуків”

Тапіри можуть видавати свист, писк і навіть щось схоже на клацання — ці звуки допомагають їм знаходити одне одного в густих лісах.

Дитинчата тапіра нагадують маленьких “оленят”

Їхнє плямисте забарвлення дуже схоже на камуфляж молодих оленів, хоча ці тварини не є родичами.

Тапіри можуть бігати швидше, ніж здається

Попри масивне тіло, вони здатні розвивати досить високу швидкість на коротких дистанціях, особливо під час втечі.

Вони мають відмінну пам’ять

Тапіри добре запам’ятовують маршрути до води, місць відпочинку та джерел їжі.

У тапірів дуже сильні щелепи

Хоча вони травоїдні, їхні зуби настільки міцні, що можуть легко перекушувати товсті гілки та жорстке листя.

Вони можуть бути нічними “фермерами”

Під час нічних виходів на поля тапіри не лише їдять рослини, а й випадково розпушують ґрунт, сприяючи його природному оновленню.

Читайте також:

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Прокрутка до верху