Коала – унікальна сумчаста тварина, яка живе на евкаліптових деревах

Коала – одна з найвідоміших тварин світу, яку часто помилково називають “ведмедиком”. Насправді це зовсім не ведмідь і навіть не родич ведмедів. Коала належить до сумчастих і є єдиним сучасним представником родини коалових.

Ця тварина має компактне округле тіло довжиною до 80 сантиметрів. Вага значно варіюється залежно від регіону: від приблизно 5 кілограмів у невеликих самок до 14 кілограмів у великих самців. Тіло коали вкрите густим сірим хутром, яке добре захищає її від перепадів температури. На шиї часто помітний світлий “комір”, а характерною рисою зовнішності є великий чорний ніс і пухнасті круглі вуха.

Особливу увагу привертають лапи коали. Вони міцні, рухливі й оснащені гострими кігтями, що дозволяє тварині впевнено триматися на стовбурах і гілках дерев. Цікаво, що на пальцях коали є унікальні візерунки, які нагадують людські відбитки.

Коала (Phascolarctos cinereus) серед евкаліптових дерев

Коротко про коалу

Українська назваКоала
Латинська назваPhascolarctos cinereus
ТипХордові (Chordata)
КласСсавці (Mammalia)
РядДворізцеві (Diprotodontia)
РодинаКоалові (Phascolarctidae)
РідКоала (Phascolarctos)
ПоширенняАвстралія (східні та південні регіони)
СередовищеЕвкаліптові ліси та рідколісся
Довжина тіла60–85 см
Вага5–14 кг
Тривалість життя10–15 років (у природі)
Спосіб життяПоодинокий, деревний, активність нічна та сутінкова
ХарчуванняЛистя евкаліпта
ОсобливостіПовільний метаболізм, сумка для вирощування дитинчат, більшість життя проводить на деревах
Розмноження1 дитинча, розвиток у сумці близько 6 місяців
Охоронний статусВразливий (Vulnerable)

Спосіб життя: більшість часу у сні

Коали – справжні “соні” у світі тварин. Вони проводять у стані спокою до 16–18 годин на добу. Зазвичай ці тварини вдень нерухомо сидять або сплять, зручно влаштувавшись на гілках дерев. Активність проявляється переважно вночі, коли коала починає повільно пересуватися в пошуках їжі.

Їхній спосіб життя тісно пов’язаний із деревами. Коали майже не спускаються на землю, адже там вони почуваються невпевнено і рухаються досить повільно. На землю вони спускаються лише у разі потреби – наприклад, щоб перейти до іншого дерева.

Чому коали такі повільні

Головна причина повільності коал – їхній раціон. Вони харчуються майже виключно листям евкаліпта. Це дуже складна для перетравлення їжа, яка містить мало поживних речовин, зате має багато токсичних сполук.

Щоб вижити на такій дієті, організм коали пристосувався працювати максимально економно. Обмін речовин у цих тварин уповільнений, тому вони витрачають мінімум енергії. Саме тому коали виглядають такими спокійними і навіть сонними.

Водночас вони дуже вибіркові у харчуванні. Із сотень видів евкаліптів коали обирають лише ті, які містять найменше токсинів. У цьому їм допомагає добре розвинений нюх.

Чи п’ють коали воду

Існує поширений міф, що коали взагалі не п’ють воду. Частково це правда, адже більшість необхідної вологи вони отримують із листя та роси. Проте у періоди сильної спеки або хвороби коали все ж можуть пити воду.

Саме тому їхня назва, яка перекладається як “той, хто не п’є”, не зовсім точно відображає реальність.

Розмноження і турбота про потомство

Коали ведуть переважно одиночний спосіб життя, але під час шлюбного сезону формуються невеликі групи. Самці привертають увагу самок гучними низькими криками, які можна почути на великій відстані.

Після вагітності, що триває трохи більше місяця, народжується одне дуже маленьке дитинча. Воно важить лише кілька грамів і розвивається в сумці матері приблизно пів року. Потім ще кілька місяців маля перебуває на спині або животі матері, поступово адаптуючись до самостійного життя.

Повної самостійності коали досягають приблизно у віці двох років.

Історія відкриття та взаємодія з людиною

Коали тривалий час залишалися невідомими для європейців. Перші згадки про них з’явилися лише наприкінці XVIII століття. Згодом ці тварини стали відомими у всьому світі, але разом із популярністю прийшли і проблеми.

У XIX–XX століттях коали масово знищувалися через цінне хутро. Це призвело до різкого скорочення їхньої чисельності. Лише завдяки забороні полювання та охоронним заходам популяцію вдалося частково відновити.

Загрози для коал сьогодні

Сьогодні коали залишаються вразливим видом. Основними загрозами для них є вирубування лісів, зміна клімату та природні пожежі. Крім того, ці тварини схильні до різних захворювань, що також впливає на їхню чисельність.

Попри це, у багатьох регіонах активно працюють програми збереження коал, створюються заповідники та спеціалізовані центри допомоги.

10 цікавих фактів про коалу

  • Коали мають один із найменших мозків серед ссавців

Їхній мозок займає відносно малу частину черепа, що пов’язано з енергозбереженням через бідний раціон.

  • У них дуже повільне травлення

Перетравлення їжі може тривати кілька днів, іноді до тижня, що допомагає максимально витягнути поживні речовини з листя.

  • Коали можуть розпізнавати “свої” дерева

Вони запам’ятовують конкретні дерева і часто повертаються саме до них, якщо ті дають найбільш підходящу їжу.

  • У коал є природний “антибіотик”

Їхній організм здатен нейтралізувати токсини евкаліпта завдяки спеціальним бактеріям у кишечнику.

  • Вони можуть видавати дуже гучні звуки

Хоча виглядають тихими, самці здатні видавати глибокі ревучі звуки, які нагадують гарчання великого звіра.

  • Коали мають унікальний спосіб охолодження

У спеку вони притискаються до стовбура дерева, який холодніший за повітря, щоб знизити температуру тіла.

  • Їхній нюх настільки точний, що вони “перевіряють” листя

Перед тим як їсти, коала може довго нюхати листя, визначаючи рівень токсинів.

  • Коали практично не потіють

Вони регулюють температуру тіла за рахунок поведінки, а не потовиділення.

  • У коал дуже товста шкіра

Це допомагає їм захищатися від подряпин і травм під час лазіння по деревах.

  • Вони можуть бути доволі агресивними

Попри милий вигляд, коали здатні кусатися і дряпатися, особливо якщо відчувають загрозу.

Читайте також:

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Прокрутка до верху