Шершень в Україні – що потрібно знати про цю комаху

Шершень – це комаха, яку важко не помітити. Він великий, гуде глибоко й низько, наче маленький моторчик десь у траві, а його жовто-коричневе тіло одразу змушує багатьох людей зробити крок назад. І це зрозуміло. Поруч із шершнем звичайна оса здається дрібною та метушливою, а сам він виглядає як суворий охоронець літа. Проте страх перед ним часто більший, ніж реальна небезпека. Шершень не літає з думкою когось ужалити. Він має свої справи: шукає їжу, годує личинок, охороняє гніздо, ремонтує паперові стінки свого дому й полює на інших комах.

Це не домашній сусід, якого хочеться запросити на чай. Але й не чудовисько. Шершень – частина природи, причому досить важлива. Він регулює чисельність мух, ґедзів, ос, дрібних жуків та інших комах, які можуть псувати життя людям, тваринам і рослинам. Його можна назвати крилатим хижаком із характером. Не злим, а саме хижаком. У природі без таких істот швидко стало б тісно, липко й шумно від надміру комах.

Коротко про шершнів

Хто такий шершень

Шершні належать до родини справжніх ос. Тобто це не окремий “страшний вид бджіл”, як іноді думають, і не гігантські мухи. Вони близькі родичі ос, але зазвичай більші, масивніші й спокійніші в поведінці, якщо їх не зачіпати.

В Україні найвідоміший вид – шершень європейський. Саме його найчастіше бачать біля садів, лісосмуг, старих дерев, господарських будівель, дровітень або горищ. Дорослі робочі особини можуть мати довжину приблизно 2-3 сантиметри, а матка буває ще більшою. Через це шершень здається справжнім велетнем серед звичних комах.

Його тіло має темні, руді, бурі та жовті відтінки. Голова велика. Щелепи сильні. Крила прозорі, з легким бурштиновим відблиском. Коли він пролітає поруч, здається, ніби повітря на мить натягується, як струна. Ось чому шершня часто чують раніше, ніж бачать.

Чим шершень відрізняється від оси

Головна різниця – розмір. Шершень помітно більший за більшість звичайних ос. Його тіло ширше, голова масивніша, а політ не такий нервовий. Оса часто крутиться біля солодкого, сідає на фрукти, лізе до варення чи напоїв. Шершень теж може прилітати на солодкі запахи, особливо наприкінці літа, але його поведінка зазвичай більш зібрана.

Є ще одна важлива деталь. Шершні добре полюють. Вони можуть ловити мух, ос, метеликів, коників та інших комах. Для личинок потрібен білок, тому дорослі шершні перетворюються на мисливців. Вони не їдять здобич так, як це роблять птахи чи павуки. Вони пережовують її, відокремлюють поживні частини й несуть до гнізда для молоді.

Ось тут шершень показує свою справжню роль. Він не просто “страшна оса”. Він санітар і регулятор. Такий собі лісовий єгер у жовто-бурій формі.

Де живуть шершні

Шершні люблять місця, де є укриття і достатньо їжі. У природі вони часто селяться у дуплах старих дерев. Таке житло для них майже ідеальне: стінки захищають від дощу, сонця й вітру, а вузький вхід легше охороняти. Але поруч із людьми шершні нерідко обирають горища, сараї, порожнини в стінах, шпаківні, старі вулики, ніші під дахом або навіть купи дров.

Гніздо вони будують із матеріалу, схожого на папір. І це не випадкове порівняння. Шершні зіскрібають щелепами дрібні частинки деревини, змішують їх зі слиною, а потім формують тонкі шари. Виходить легка, але міцна конструкція. Вона може нагадувати сірий або бурий мішок із хвилястими візерунками. Якщо придивитися, там видно смуги – наче хтось терпляче малював їх пензлем із деревного пилу.

Гніздо має комірки. У них розвиваються личинки. Усередині постійно кипить робота. Одні особини будують, інші годують молодь, треті добувають їжу, четверті охороняють вхід. Це маленьке місто без вивісок, але з чітким порядком.

Чому гніздо краще не чіпати

Більшість неприємних зустрічей із шершнями трапляється біля гнізда. Окремий шершень, який летить у своїх справах, часто не звертає на людину уваги. Але гніздо – інша історія. Для колонії це не просто житло. Це матка, личинки, майбутнє всієї сім’ї. Якщо людина стукає по стіні біля гнізда, махає руками, намагається збити його палицею або залити чимось “для профілактики”, шершні сприймають це як напад.

Тоді вони можуть захищатися. І дуже рішуче.

Саме тому головне правило просте: не турбувати гніздо. Якщо воно розташоване далеко від людей, краще залишити його в спокої. Колонія живе лише один сезон. Восени більшість робочих особин гине, а зимують тільки молоді запліднені самки, які наступного року заснують нові сім’ї. Старе гніздо зазвичай повторно не використовується.

Якщо ж гніздо біля входу в будинок, у дитячій зоні, в сараї, де щодня працюють люди, або поруч із тваринами, не варто діяти самостійно. Краще звернутися до спеціалістів. Спроба “героїчно” прибрати шершнів у футболці та з віником може закінчитися не як перемога, а як дуже швидкий біг у невідомому напрямку.

Життя шершневої сім’ї

Навесні все починається з однієї самки. Вона пережила зиму в укритті: під корою, в щілині, в землі, у старому пні або іншому захищеному місці. Коли стає тепліше, майбутня матка прокидається й шукає місце для гнізда.

Спочатку вона все робить сама. Будує перші комірки, відкладає яйця, годує личинок, охороняє початок колонії. Це найважчий період. Уявіть собі засновницю міста, яка одночасно архітектор, будівельник, кухар, охоронець і мати. У шершнів саме так і відбувається.

Коли з’являються перші робочі особини, матка поступово зосереджується на відкладанні яєць. Робочі шершні беруть на себе польоти, полювання, годування личинок і розширення гнізда. Колонія росте. Влітку вона може бути вже досить великою, хоча розміри сильно залежать від виду, погоди, місця й доступності їжі.

Наприкінці сезону в гнізді з’являються самці та молоді самки. Після спарювання самці гинуть, стара колонія поступово слабшає, а молоді самки шукають місця для зимівлі. Так завершується річне коло. Без фанфар. Просто природа перегортає сторінку.

Що їдять шершні

Раціон шершня цікавіший, ніж здається. Дорослі особини часто живляться солодкими речовинами: соком дерев, нектаром, стиглими фруктами, іноді залишками солодкої їжі. Вони потребують швидкої енергії для польоту, а політ у великої комахи – справа витратна. Крила працюють, тіло важке, день довгий.

А личинкам потрібен білок. Тому робочі шершні полюють. Вони ловлять різних комах і приносять їх до гнізда. Завдяки цьому шершні можуть зменшувати кількість мух, ос та інших дрібних шкідників. У саду або біля господарства це іноді навіть корисно.

Є одна майже театральна деталь. Дорослі шершні годують личинок білковою їжею, а личинки у відповідь можуть виділяти поживну рідину, яку злизують дорослі особини. Це не сентиментальна “подяка”, а біологічний обмін. Але виглядає так, ніби всередині гнізда працює маленька харчова економіка.

Чи небезпечний шершень для людини

Шершень може жалити. Його жало пов’язане з отруйною залозою, а укус, точніше ужалення, зазвичай болючий. Місце може набрякати, червоніти, пекти. У більшості людей реакція локальна й проходить з часом. Але є важливе “але”: для людей з алергією на отруту перетинчастокрилих комах ужалення може бути небезпечним і потребувати швидкої медичної допомоги.

Тут не треба ні паніки, ні легковажності. Шершень не є “літаючою смертю”, як його іноді описують у страшних розповідях. Водночас це не іграшка. Його треба поважати на відстані.

Особливо обережними слід бути дітям, людям з відомими алергічними реакціями, а також тим, хто працює біля старих дерев, дахів, горищ чи сараїв. Якщо шершень залетів у кімнату, не потрібно влаштовувати битву рушником. Краще відчинити вікно, прибрати яскраве світло в кімнаті й дати йому шанс вилетіти. Спокій іноді працює краще за будь-який “геніальний план”.

Чому шершні іноді летять на світло

Шершні можуть бути активними в сутінках і навіть у темний час доби, особливо біля джерел світла. Вони прилітають до ламп, вікон, веранд, літніх кухонь. Для людини це виглядає так, ніби комаха спеціально шукає зустрічі. Насправді світло просто збиває її з природної орієнтації.

Якщо ввечері шершні часто з’являються біля вікна, варто поставити москітну сітку, не залишати солодкі напої відкритими й не вмикати яскраве світло біля відчинених дверей. Це прості речі, але вони зменшують кількість небажаних гостей.

Шершень і бджоли

Одна з причин, чому шершнів не люблять пасічники, – їхнє полювання на бджіл. Шершень може ловити медоносних бджіл біля вуликів. Для окремої бджоли це смертельна зустріч. Для пасіки небезпека залежить від кількості шершнів, сили бджолиної сім’ї та умов навколо.

Водночас не кожен шершень біля саду означає катастрофу для пасіки. Найбільші проблеми виникають тоді, коли поруч є велике активне гніздо й шершні регулярно полюють біля вуликів. Сильні бджолині сім’ї зазвичай краще захищаються, а слабкі можуть страждати сильніше.

Тут важливо не плутати різні види. У світі є шершні, які становлять значно більшу загрозу для бджіл, наприклад деякі азійські види. Але звичайний європейський шершень поводиться інакше й не завжди є ворогом номер один. Він частина місцевої природи, хоча біля пасіки може створювати проблеми.

Чи треба знищувати всіх шершнів

Ні. Знищувати шершнів просто тому, що вони існують, не варто. Вони виконують свою екологічну роль. Якщо гніздо в лісі, у віддаленому кутку саду або в старому дереві, де люди рідко ходять, краще не втручатися.

Інша справа – гніздо в місці постійного руху людей. Наприклад, над дверима, у стіні житлового будинку, в альтанці, біля дитячого майданчика або в приміщенні з худобою. Тут ризик випадкового контакту високий, тому проблему потрібно вирішувати обережно й професійно.

Природа не вимагає від нас любити шершнів ніжною любов’ю. Але вона точно просить не поводитися як слон у скляній лавці. Побачив – оцінив ситуацію – не чіпаєш без потреби.

Як поводитися при зустрічі з шершнем

Найкраща тактика – спокій. Шершень добре бачить рух. Різкі махи руками можуть сприйматися як загроза. Якщо комаха підлетіла близько, краще повільно відійти. Не треба дути на неї, бити, притискати до одягу чи намагатися схопити.

Якщо шершень сів на їжу або фрукт, не беріть цей предмет одразу в руки. Особливо це стосується солодких напоїв у пляшках і банках. Комаха може залізти всередину, і людина просто не помітить її. Пити з відкритої банки на природі завжди варто обережно. Це маленька звичка, але вона може врятувати від дуже неприємної ситуації.

Не варто ходити босоніж біля опалих фруктів. У серпні та вересні шершні, оси й бджоли часто прилітають до слив, груш, яблук, винограду. Плід може лежати в траві, зверху здається порожнім, а під ним гуде ціла цукрова їдальня.

Що робити після ужалення

Якщо шершень ужалив, передусім треба відійти від місця, де це сталося. Якщо поруч гніздо, інші особини можуть захищати територію. Далі місце ужалення можна промити водою, охолодити холодним компресом і спостерігати за реакцією організму.

Терміново по медичну допомогу потрібно звертатися, якщо з’являється утруднене дихання, сильна слабкість, запаморочення, набряк обличчя або горла, висип по всьому тілу, прискорене серцебиття чи різке погіршення самопочуття. Такі ознаки можуть свідчити про серйозну алергічну реакцію.

Особливо небезпечні ужалення в ділянку рота, язика, шиї або горла. Набряк у таких місцях може заважати диханню. У таких випадках краще не чекати, “поки саме мине”.

Чому шершень такий гучний

Гудіння шершня має особливий тембр. Воно нижче й важче, ніж у дрібних ос. Причина проста: велике тіло, великі крила, інший характер польоту. Коли шершень летить поруч, звук здається непропорційно великим, ніби до вас наближається не комаха, а крихітний вертоліт із поганим настроєм.

Цей звук часто лякає більше, ніж сама комаха. Людина реагує інстинктивно. Гучне гудіння поруч із вухом – і мозок уже малює катастрофу. Але для шершня це просто політ. Він не вмикає сирену перед атакою. Він рухається, шукає запахи, перевіряє простір.

І все ж звук корисний. Він попереджає: поруч велика комаха, краще бути уважним. Природа іноді говорить не словами, а вібрацією повітря.

Шершень у природі

Шершень займає помітне місце в харчових ланцюгах. Він сам полює на комах, але й може ставати здобиччю для птахів, дрібних ссавців або інших хижаків. Його личинки, гнізда, дорослі особини – усе це частина великої системи, де ніщо не існує окремо.

Особливо цікаво спостерігати за шершнем на відстані. Він не метушиться бездумно. Може обстежувати кору дерева, зависати біля стиглого плоду, облітати стовбур, ніби читає невидиму карту запахів. Його поведінка має логіку. Просто вона не людська.

У саду шершень може бути і корисним, і небажаним гостем. Корисним – бо ловить комах. Небажаним – бо прилітає до фруктів і може створювати ризик біля місць відпочинку. Тому ставлення до нього завжди залежить від ситуації. Це не чорне й біле. Це, як часто буває в природі, смугасте.

Чи запилюють шершні рослини

Шершні не такі відомі запилювачі, як бджоли чи джмелі. Але дорослі особини можуть відвідувати квіти заради нектару, а значить іноді переносять пилок. Їхня головна роль усе ж не в запиленні, а в хижацтві й регуляції чисельності інших комах.

Тому шершня не варто ставити в один ряд із медоносною бджолою. У нього інша професія. Бджола – працівниця квіткового цеху. Шершень – патрульний мисливець, який часом теж заходить у квіткову їдальню.

Поширені міфи про шершнів

Про шершнів багато перебільшень. Один із найпопулярніших міфів – ніби кілька ужалень обов’язково смертельні для людини. Насправді все залежить від індивідуальної реакції організму, кількості ужалень, місця ужалення та наявності алергії. Для більшості людей одне ужалення дуже болюче, але не смертельне. Для алергіка навіть одне може бути серйозною загрозою.

Другий міф – шершні нібито нападають першими. Частіше вони захищаються або реагують на загрозу біля гнізда. Якщо не наближатися до гнізда й не провокувати комаху, шанс конфлікту значно менший.

Третій міф – шершні не мають користі. Це теж неправда. Вони знищують багатьох комах, серед яких є докучливі й шкідливі види. Так, вони можуть створювати проблеми біля пасік і людських осель. Але називати їх повністю “шкідливими” – все одно що назвати дощ поганим лише тому, що він зіпсував пікнік.

Як зменшити ризик появи шершнів біля дому

Найперше – не залишати відкритими солодкі продукти, стиглі фрукти, компоти, соки, варення, залишки м’яса чи риби на подвір’ї. Запахи швидко приваблюють комах. Те, що для нас просто недоїдений шматок кавуна, для шершня може бути яскравою вивіскою: “Тут є енергія”.

Варто закривати щілини на горищах, перевіряти старі шпаківні, прибирати гнилі фрукти під деревами, ставити сітки на вікна. Навесні корисно уважно оглядати місця, де можуть починати будівництво матки. Маленьке гніздо на старті сезону – це зовсім не те саме, що велика колонія наприкінці літа.

Але важливо діяти без фанатизму. Повна стерильність подвір’я неможлива й не потрібна. Достатньо зменшити привабливі місця біля зон, де часто ходять люди.

Коли шершні найактивніші

Найчастіше люди помічають шершнів улітку та на початку осені. Саме тоді колонії вже розвинені, робочих особин багато, а потреба в їжі висока. Наприкінці літа їх може більше тягнути до солодкого: перестиглих фруктів, ягід, соків.

Весною шершнів менше, бо колонія ще тільки починається. Якщо в цей період бачите великого шершня, це може бути матка, яка шукає місце для гнізда або їжу після зимівлі. Її краще не чіпати. Вона не шукає сварки. Вона шукає дах, тепло й шанс почати нове життя.

Чому шершень вартий уважного ставлення

Шершень вчить нас простій речі: не все велике й гучне є злим. Він може налякати. Може боляче ужалити. Може оселитися там, де йому зовсім не раді. Але в природі він не випадковий персонаж, не помилка й не “погана комаха”. Він такий, яким його зробила еволюція: сильний, обережний, соціальний, працьовитий і добре пристосований до свого способу життя.

У ньому є щось від старого лісу. Не миле, не пухнасте, не з листівки. Інше. Дике, точне, трохи суворе. Шершень не намагається сподобатися людині, і саме тому так цікаво про нього дізнаватися. Він існує за власними правилами, літає своїми маршрутами, будує паперові фортеці з деревного пилу й тримає в рівновазі маленький світ комах, який ми часто помічаємо лише тоді, коли він починає дзижчати надто близько.

Цікаві факти про шершнів

• Шершні можуть розпізнавати “своїх” за запахом
  У кожної колонії є власний хімічний запах. Це як невидимий паспорт. Завдяки йому шершні відрізняють родичів від чужинців і не пускають сторонніх до гнізда.
• Температуру в гнізді вони регулюють самі
  Коли всередині стає спекотно, робочі особини можуть махати крилами біля входу, створюючи вентиляцію. А коли прохолодно, вони допомагають підтримувати тепло завдяки активності м’язів. Гніздо для них – не просто “будинок”, а живий клімат-контроль.
• Шершень може пошкоджувати кору молодих дерев
  Іноді шершні згризають тонку кору з пагонів, щоб дістатися до соку. Особливо це помітно на молодих деревах і кущах. Для природи це звична поведінка, але в саду вона може виглядати як маленьке шкідництво.
• Не всі шершні мають однаковий характер
  Навіть у межах одного виду поведінка колоній може відрізнятися. Одне гніздо майже не реагує на людину на відстані кількох метрів, інше може бути значно “нервовішим”. На це впливають погода, розташування гнізда, пора сезону й попередні турбування.
• Шершні можуть запам’ятовувати орієнтири біля гнізда
  Перед тим як відлетіти далеко, вони часто роблять короткі обльоти навколо входу. Так комаха ніби фотографує місцевість: форму гілок, тіні, стіни, отвори, запахи. Потім це допомагає їй повернутися додому.
• Їхні щелепи потрібні не тільки для полювання
  Сильні щелепи шершня – це універсальний інструмент. Ними він подрібнює деревину для гнізда, розбирає здобич, переносить матеріали й може захищатися. Це ніби маленькі “плоскогубці”, які комаха носить із собою все життя.
• Шершні не роблять меду, як бджоли
  Попри те, що вони можуть відвідувати квіти й люблять солодкий сік, запасів меду шершні не створюють. Їхня колонія живе сезонно, тому їм не потрібно накопичувати великі харчові комори на зиму, як це роблять медоносні бджоли.

Читайте також:

• 
  Бражник язикан – метелик, якого легко сплутати з колібрі
  Бражник язикан – метелик, якого приймають за маленького колібрі Над клумбою зависає невелика істота. Крила перетворюються на розмиту пляму, тіло майже не рухається, а довгий хоботок тягнеться до квітки. За мить дивний гість відлітає до іншої рослини. Перша думка багатьох людей – колібрі. Проте перед нами зовсім не птах, а бражник язикан. Його наукова назва… Read more: Бражник язикан – метелик, якого легко сплутати з колібрі
• 
  Оса в природі: види, харчування, гнізда та поведінка
  Оса: що варто знати про цю комаху, її користь, гнізда та укус Оса – це комаха, яку знають майже всі. Вона часто з’являється біля фруктів, солодких напоїв, кавунів, варення або м’яса на пікніку. Через це багато людей сприймають осу як надокучливу і небезпечну гостю. Та насправді оси набагато цікавіші, ніж здається на перший погляд. Оси… Read more: Оса в природі: види, харчування, гнізда та поведінка
• 
  Ксилокопа або бджола-тесляр: опис, спосіб життя, користь і цікаві факти
  Ксилокопа або бджола-тесляр: велика бджола, яку легко запам’ятати Ксилокопа – це не звичайна медоносна бджола, яку ми часто бачимо біля квітів. Вона більша, темніша і помітно гучніша. Коли така комаха пролітає поруч, її важко не почути. Вона дзижчить низько, впевнено і трохи басовито. Через це люди інколи лякаються, хоча ксилокопа зазвичай не шукає конфлікту. Цю… Read more: Ксилокопа або бджола-тесляр: опис, спосіб життя, користь і цікаві факти
• 
  Комар-довгоніжка: великий “страшний комар”, який насправді не кусає
  Комар-довгоніжка – чи небезпечний він для людини. Комар-довгоніжка часто з’являється в домі тихим вечором. Він летить незграбно, чіпляється довгими лапками за стелю, падає на штору, знову злітає і виглядає так, ніби зараз вкусить усіх у кімнаті. Через великий розмір його нерідко називають “гігантським комаром” або навіть плутають із малярійним комаром. Але тут є гарна новина.… Read more: Комар-довгоніжка: великий “страшний комар”, який насправді не кусає
• 
  Клоп-солдатик – маленький боєць у червоному мундирі
  Клоп-солдатик – маленька комаха з незвичайним забарвленням Є комахи, яких люди майже не помічають. Вони миготять у траві, зникають між листям і живуть десь на периферії людської уваги. А є Клоп-солдатик (червоноклоп червоний, москалик, клоп-москаль, козачок). Його важко не помітити. Яскраво-червоне тіло з чорними візерунками виглядає так, ніби хтось навмисно розфарбував цього клопа в кольори… Read more: Клоп-солдатик – маленький боєць у червоному мундирі
• 
  Комар: правда про укуси, міфи та реальні факти
  Комар: маленький літній гість, який знає про вас більше, ніж ви думаєте Комар – це майже символ літа. Теплий вечір, тиша, запах трави… і раптом тонкий звук біля вуха, ніби хтось провів невидимою струною просто поруч. Ви ще не бачите комара, але вже точно знаєте – він тут. Маленький, легкий, майже невагомий. І водночас здатний… Read more: Комар: правда про укуси, міфи та реальні факти
• 
  Шершень: великий осиний мисливець, якого часто бояться даремно
  Шершень в Україні – що потрібно знати про цю комаху Шершень – це комаха, яку важко не помітити. Він великий, гуде глибоко й низько, наче маленький моторчик десь у траві, а його жовто-коричневе тіло одразу змушує багатьох людей зробити крок назад. І це зрозуміло. Поруч із шершнем звичайна оса здається дрібною та метушливою, а сам… Read more: Шершень: великий осиний мисливець, якого часто бояться даремно