Від /

Бджолоїдка звичайна або щурка європейська – веселковий мисливець на комах

Бджолоїдка звичайна, яку ще називають щуркою європейською, схожа на птаха з тропічної листівки. Бірюзовий низ, жовте горло, каштанова спина, чорна «маска» через око і тонкий вигнутий дзьоб – усе це робить її одним із найпомітніших птахів нашої природи. Наукова назва виду – Merops apiaster. Він належить до родини бджолоїдкових і ряду ракшеподібних. В Україні це гніздовий і перелітний птах.

Як виглядає бджолоїдка звичайна

Побачити бджолоїдку один раз – і потім її важко сплутати з кимось іншим. Це птах середнього розміру, легкий і стрункий. Довжина тіла зазвичай становить близько 27-29 см, розмах крил – 44-49 см, маса – приблизно 60 г. У польоті вона здається ще витонченішою через довгі крила і видовжені центральні пера хвоста.

Головна підказка для початківця – кольори. Верх тіла каштаново-рудий, плечі й поперек жовтуваті, горло яскраво-жовте, а низ тіла зеленкувато-блакитний. Через око проходить чорна смуга, наче маленька маска. Дзьоб чорний, довгий і трохи загнутий донизу. Саме такий дзьоб допомагає птаху ловити комах у повітрі.

Молоді бджолоїдки менш яскраві. У них більше зеленкуватих відтінків, а контрастні руді та жовті кольори ще не такі насичені. Тому не дивуйтеся, якщо в колонії побачите «тьмянішого» птаха поруч із дуже барвистими дорослими. Це може бути молодняк цього року.

Бджолоїдка звичайна (Merops apiaster) з комахою у дзьобі

Коротко про бджолоїдку звичайну

Українська назваБджолоїдка звичайна (щурка європейська)
Латинська назваMerops apiaster
ТипХордові (Chordata)
КласПтахи (Aves)
РядСиворакшоподібні (Coraciiformes)
РодинаБджолоїдкові (Meropidae)
РідБджолоїдка (Merops)
ПоширенняПівденна та Центральна Європа, Західна Азія, Північна Африка; в Україні поширена переважно в степовій та лісостеповій зонах
СередовищеВідкриті ландшафти, степи, річкові долини, яри, піщані урвища, кар’єри
Довжина тіла25–30 см
Розмах крил36–49 см
Вага45–70 г
Тривалість життя4–6 років, іноді до 10 років
Спосіб життяЗграйний, колоніальний
АктивністьДенна
ХарчуванняЛітаючі комахи: бджоли, оси, джмелі, бабки, жуки
ОсобливостіОдин із найяскравіших птахів Європи, має довгий вигнутий дзьоб і видовжені центральні пера хвоста
РозмноженняГніздиться колоніями в норах, які викопує в піщаних схилах; у кладці 4–8 яєць
МіграціїПерелітний вид, зимує в тропічній Африці
Охоронний статусНайменший ризик (LC)

Де живе щурка європейська

Бджолоїдка любить відкриті сонячні місця. Її можна шукати біля урвистих берегів річок, у ярах, балках, на піщаних або глинистих схилах, біля кар’єрів, пасовищ, полів і луків. Їй потрібні дві прості речі: місце для нори та багато великих літаючих комах. Саме тому птах часто тримається там, де є сухі схили, водойми поблизу та теплі відкриті простори.

В Україні бджолоїдка гніздиться майже на всій території, крім гірських районів, а під час міграції може траплятися ширше. Для новачка найпростіше шукати її не в густому лісі, а на відкритій місцевості. Часто птахи сидять на дротах, сухих гілках або кущах і час від часу зриваються за здобиччю.

Чим харчується бджолоїдка

Назва не обманює: бджолоїдка справді їсть бджіл. Але її меню не обмежується тільки ними. Вона ловить ос, джмелів, шершнів, бабок, жуків, метеликів та інших великих комах. Полює птах майже завжди в польоті. Сидить на зручному сідалі, уважно стежить за повітрям, потім різко злітає, ловить комаху і повертається назад.

З жалкими комахами щурка поводиться обережно. Вона б’є здобич об гілку або іншу тверду поверхню, знерухомлює її та позбавляється небезпечного жала. Тільки після цього ковтає. Для людини це виглядає як маленький ритуал, але для птаха це звичайна техніка безпеки.

Через любов до бджіл цей вид має непросту репутацію серед пасічників. Так, біля пасік бджолоїдки можуть ловити робочих бджіл. Але в природі вони також знищують багато інших літаючих комах. Тому не варто бачити в них лише «ворога пасіки». Це частина живої екосистеми, яка має свою роль і свої природні потреби.

Бджолоїдка звичайна (Merops apiaster) біля гнізда

Як гніздиться бджолоїдка звичайна

Гніздо бджолоїдки – це не чашечка з трави на дереві. Цей птах риє нору. Найчастіше колонії з’являються у стрімких схилах, піщаних або глинистих урвищах, берегах річок, ярах і кар’єрах. Пара видовбує довгий тунель, наприкінці якого розташована гніздова камера. Саме там самка відкладає яйця.

Бджолоїдки часто гніздяться колоніями. Це може бути кілька пар, а може бути й велике поселення з десятків птахів. Колонія дуже жвава: птахи перелітають, перегукуються, сідають біля нір, знову злітають за комахами. Для спостерігача це справжній спектакль, але підходити близько не можна. Якщо злякати дорослих птахів у період гніздування, пташенята можуть залишитися без корму або стати легшою здобиччю для хижаків.

За даними зоологічних джерел, у кладці може бути 4-10 яєць, а насиджування триває приблизно 15-18 днів. Пташенята залишаються у норі, поки не підростуть і не зможуть вилітати. Батьки в цей час багато полюють, бо молоді птахи потребують постійного корму.

Коли прилітає і куди відлітає

Щурка європейська – далекий мігрант. Європейські популяції зимують в Африці, а на місця гніздування повертаються навесні. У Європі осіння міграція найактивніша наприкінці літа та на початку осені, а місць розмноження птахи досягають переважно в середині або наприкінці весни, залежно від широти.

Саме тому бджолоїдка асоціюється з теплом. Її поява – добрий знак для любителів птахів: літо вже близько, комах у повітрі більшає, а відкриті ландшафти оживають кольором і голосами.

Інфографіка про бджолоїдку звичайну (Merops apiaster)

Голос і поведінка

Бджолоїдки дуже товариські. Вони часто тримаються групами, полюють поруч і перегукуються між собою. Їхній голос описують як мелодійну трель на кшталт «крю-крю-крю». Якщо ви чуєте над полем м’яке дзвінке перегукування, а в небі летить зграйка струнких птахів із загостреними крилами, варто придивитися – це можуть бути саме щурки.

Політ у бджолоїдки легкий і швидкий. Вона може робити часті помахи крилами, планувати, різко змінювати напрямок і майстерно ловити здобич на льоту. Часто птахи сідають на лінії електропередач, сухі гілки або відкриті кущі. Так їм зручно оглядати простір і помічати комах.

Чому бджолоїдка важлива для природи

Цей птах не лише прикрашає ландшафт. Його нори можуть змінювати мікросередовище у ґрунті, а покинуті ходи іноді використовують інші тварини. У наукових описах бджолоїдку навіть називають видом, який створює середовище для інших організмів завдяки риттю нір.

Також бджолоїдка є хорошим індикатором живого відкритого ландшафту. Якщо є колонія, значить поблизу збереглися схили для гніздування, достатньо комах і є місця, де птахи можуть спокійно полювати. Зникнення таких колоній часто говорить не лише про проблему одного виду, а й про зміни в усьому середовищі.

Чи перебуває вид під загрозою

У Європі бджолоїдка звичайна має статус Least Concern, тобто вид найменшого ризику. За європейськими оцінками, її популяція вважається стабільною, а статус у ЄС – безпечним. Водночас локальні колонії можуть страждати через руйнування урвищ, видобуток піску, забудову, турбування біля гнізд і конфлікти з пасічниками.

Тому просте правило таке: не руйнувати схили з норами, не підходити впритул до колонії, не запускати дрони біля гніздування і не намагатися «перевірити», що всередині нори. Для птаха це не цікавість людини, а реальна небезпека.

Як спостерігати за щуркою європейською

Найкращий спосіб – взяти бінокль і тримати дистанцію. Станьте так, щоб не перекривати птахам підліт до нір. Не шуміть і не затримуйтеся просто перед колонією. Якщо бджолоїдки почали тривожно кружляти, часто кричати або не наважуються повернутися до нір, ви стоїте надто близько.

Шукайте птаха у теплі сонячні дні біля відкритих берегів, ярів, луків і полів. Звертайте увагу на дроти та сухі гілки. Саме там бджолоїдки люблять чекати на здобич. Для фото краще використовувати довгофокусний об’єктив, а не підкрадатися до гнізд. Так ви отримаєте гарний кадр і не завадите птахам годувати пташенят.

Цікаві факти про бджолоїдку звичайну

  • Самець «пригощає» самку перед спарюванням. У період залицяння він ловить велику комаху й приносить її самці. Це не просто їжа, а своєрідний знак: «Я вмію добувати корм і зможу годувати майбутніх пташенят».
  • У бджолоїдок бувають помічники біля гнізда. Іноді молоді або дорослі птахи, які самі не мають пари, допомагають іншим вигодовувати пташенят. У дослідженнях описували навіть допомогу з насиджуванням і обігрівом малят.
  • Родичі можуть селитися поруч. Вчені з’ясували, що однорічні самці щурки європейської частіше гніздяться ближче до своїх братів, ніж до випадкових птахів із тієї ж колонії. Це робить колонію схожою на велике пташине «сусідство родичів».
  • Стару нору птахи не завжди використовують повторно. Для бджолоїдки звичайної в багатьох джерелах описують звичку рити нову гніздову нору щороку. Це важка робота, зате свіжа нора може бути безпечнішою для кладки.
  • Вона може «відригувати» неперетравлені рештки комах. Як і деякі інші птахи, бджолоїдка формує грудочки з твердих частин здобичі – наприклад, хітинових оболонок. Такі грудочки називають пелетками, і їх навіть вивчають науковці.
  • Пелетки допомагають ученим дізнаватися, що саме їв птах. У дослідженні колонії в Белграді науковці проаналізували 68 пелеток і визначили 1236 особин здобичі. Це показує, наскільки багато інформації можна отримати без шкоди для птаха.
  • Самця й самку інколи можна розрізнити за крилом. У самця часто помітніша каштанова пляма в середній частині крила, а в самки вона менша або може бути майже непомітною. Для початківця це складна ознака, але з біноклем її реально помітити.
  • Бджолоїдка добре пристосовується до змінених людиною місць. У деяких регіонах Європи вона заселяє колишні кар’єри та відкриті схили після промислових робіт. Наприклад, у Саксонії-Ангальт кількість пар зросла з 30 у 2003 році до близько 1000 у 2018 році.

Читайте також:

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Прокрутка до верху